Наші предки не копіювали візерунки інших, щоб не "забирати" чужу долю

Щороку в третій четвер травня українці та солідарні з ними іноземці відзначають Всесвітній день вишиванки. Це свято – не лише про красиві сучасні традиції, але й про прадавній сакральний оберіг і "генетичний код" нашої нації.

Докладніше про те, чому вишивку називають "молитвою без слів", як створювали сорочки наші пращури та що можуть символізувати орнаменти і кольори на вишиванках, – читайте в матеріалі РБК-Україна нижче.

Читайте також: Дню вишиванки 20 років: що відомо про всесвітній флешмоб та як вшанувати в цей день полеглих воїнів

Головне:

• Сакральний захист: українська вишиванка споконвіку створювалася як оберіг – "молитва без слів", тому майстрині прикрашали краї рукавів, коміри та поділ так, щоб візерунок торкався тіла.
• Табу на копіювання: наші предки не переймали чужі орнаменти, щоб випадково не запозичити або не повторити чужу важку долю.
• Детектор вірності: за повір'ям, весільна сорочка "кодувала" пару на сімейне щастя, якщо ж після прання вишиванка чоловіка втрачала білизну – вважалося, що він "скочив у гречку".
• Космічний код: стародавні геометричні візерунки (ромби, кола, хрести) символізували родючість, стихії, силу та захист, тоді як рослинні (калина, дуб) – уособлювали культ природи.
• Мова кольорів: червоний підсилював енергію та любов, білий означав чистоту, небесно-синій символізував жіноче начало, а чорна вишивка могла бути знаком скорботи.

Чому українська вишивка – "молитва без слів"

У Тернопільському обласному методичному центрі народної творчості (ТОМЦНТ) розповіли, що українську вишивку називають "молитвою без слів", тоді як сорочку-вишиванку – "головним оберегом людини".

"Адже вишита сорочка упродовж багатьох століть використовувалася українцями в повсякденному гардеробі і водночас сприймалася як оберіг – символ здоров'я та краси", – пояснили фахівці.

Завідувачка відділу народної творчості та методично-просвітницької роботи ТОМЦНТ Людмила Пітик нагадала, що перші вишиванки відігравали не тільки функцію одягу, оскільки вважалось, що орнамент оберігав їх власників від зла, недобрих поглядів, невдач і навіть хвороб.

"Відомо ж бо, одяг, який найближче до тіла – це своя сорочка. Недарма в українців є такий вислів: "народитися в сорочці" – тобто бути щасливим у житті", – зауважили в ТОМЦНТ.

Ймовірно, саме тому сорочки оздоблювали візерунками на рукавах, комірах або подолі так, щоб "малюнок торкався тіла".

Вишита сорочка – традиційний одяг українців (фото ілюстративне: Volodymyr Tarasov / Ukrinform / NurPhoto / Getty Images)

Як створювали вишиванки наші пращури

Вважається, що давні українці мали особливу вишиванку для кожного ритуалу.

Наприклад дітям вишиту сорочку дарували при народженні – щоб вона "оберігала їх від злих духів".

Створювали першу вишиванку для малюка матрір чи бабуся, читаючи при цьому молитви за його здоров'я.

Тим часом дівчата шили вишиванки до свого весілля – як придане на щастя.

"Наші предки вірили, що сорочка, яка прилягає до тіла, є провідником магічної сили і оберігає від усього лихого. У зв'язку з цим у народі виникло багато прикмет і забобонів", – повідомили в ТОМЦНТ.

Так, жіночі сорочки заведено було прясти з льону або конопель – щоб ці рослини "захищали майбутню матір".

Не менш важливими були і візерунки, вишиті на сорочках.

"Не можна було переймати чужий малюнок, бо вважалося, що в такий спосіб людина забирає або повторює чужу долю", – зауважили в ТОМЦНТ.

Існують також свідчення, що в деяких регіонах України процес вишивання "мав вигляд особливої церемонії" – жінки під час роботи молились і вірили, що ці молитви "зроблять вишиванку сильнішою та зарядженою тільки позитивними емоціями".

Вишивка може прикрашати не лише сорочки (фото ілюстративне: Getty Images)

Великого значення надавали весільним сорочкам, адже вишивка на них мала "кодувати молоду пару на сімейне щастя".

У давньому замовлянні навіть зустрічаються такі слова: "Якою білою є сорочка на тілі, таким щоб чоловік до жінки був".

Отже, дехто вірить, що кожна дівчина мала вишити сорочку своєму майбутньому чоловікові не просто так, а для того, щоб знати – вірний він їй чи ні.

"Вишиваючи сорочку, дівчата нашіптували старовинне закликання. Вважалося, якщо сорочка втратить свою білизну після чергового прання, отже, "скочив чоловік у гречку", – поділились у ТОМЦНТ.

Розповідають також, буцімто чумаки (які проводили життя у довгих мандрах), довіряли шиття своєї сорочки тільки одній дівчині.

Інші жінки до такого сакрального ритуалу нібито не допускалися, оскільки так чумак "підтверджував вірність своїй коханій".

Вишивати сорочки до весілля – давня традиція (фото ілюстративне: Getty Images)

"Прадавня космічна грамота" орнаменту вишивок

За словами спеціалістів, справжню українську вишиванку:

• шиють із натурального полотна (найчастіше – льону чи конопель);
• вишивають вручну.

"Саме така сорочка є не тільки вбранням, а й оберегом", – уточнили в ТОМЦНТ.

Українцям нагадали, що в давнину полотно завжди було коштовним, тож "кожен клаптик тканини під час пошиття вишиванки мав використатися раціонально".

"Орнамент вишивок – це також наша прадавня космічна грамота", – вважає Людмила Пітик.

Зазначається, що в цілому орнаменти діляться на три основні групи:

• геометрично-абстрактні (лінії, квадрати, ромби, трикутники, хрести та інші фігури);
• рослинні (квіти, листя, гілки, дерева тощо);
• тваринні (зображення різних тварин, птахів, риб або й окремих елементів – очей, рогів, кігтів).

"Геометричні символи, що прийшли до нас із сивої давнини, – універсальні. Ніби просто поєднання квадратів, ромбів, трикутників і хрестів, прямих ліній, хвилястих і ламаних, крапки, риски, коловороти, спіралі. А насправді в них – увесь всесвіт на полотні, все життя людини, прагнення щасливої долі та продовження роду", – констатували у ТОМЦНТ.

Вишиванки можна оздоблювати різними орнаментами (фото ілюстративне: Ukrinform / NurPhoto / Getty Images)

За інформацією українського інтернет-порталу vzhe-vzhe.com, заведено вважати, що кожний з геометричних елементів має свій особливий смисл (символізм):

• квадрат – благополуччя й достаток;
• ромб – родючість, поєднання землі та сонця;
• коло – сонце, божественна енергія, вічність;
• трикутник – три стихії (вода, земля і вогонь), Свята Трійця або зв'язок між трьома світами;
• ламані лінії – незамкнутий трикутник вершиною догори (чоловіче начало), а якщо вниз – жіноче;
• спіраль – захист від недоброї сили, символ зв'язку із предками, інтуїтивних здібностей;
• барані ріжки (вужики) – достаток і фінансове благополуччя;
• хрест – гармонія, захист від темних сил і божественна благодать.

Пітик розповіла, що пізніше (зі зміною світоглядних традицій) місце геометричних орнаментів посіла "багатокольорова розкішна козацька вишивка з абстрагованими рослинними орнаментами".

Вважається, що в основі рослинних елементів на одязі лежить "культ покоління матінці-природі".

"Сьогодні українські сорочки рясніють стилізованими і натуралістичними зображеннями калини, маків і троянд, чоловічі – прикрашають дубовим листям та кетягами винограду", – нагадали у ТОМЦНТ.

Рослинні орнаменти на вишиванках бувають різні (фото ілюстративне: Getty Images)

Кожен рослинний орнамент також можна "прив'язати" за смислом до унікального значення:

• виноград – щастя в сім'ї, благополуччя;
• калина – любов, материнство й краса;
• квіти маку – оберіг від злого ока;
• дубове листя – чоловіча сила, незламність, міць і довголіття;
• троянда (ружа) – кохання, пристрасть, жіночність, молодість і краса;
• восьмипроменева квітка (мальва) – поєднання жіночого та чоловічого начал;
• дерево світу або дерево життя – єдність трьох світів (підземного, земного й небесного), або ж єдність трьох часових просторів (коріння – минуле, стовбур – теперішнє, крона – майбутнє);
• барвисті квіти й листя пагонів – радість, повнота життя, оптимізм.

Тваринні ж орнаменти (або зооморфні) вказували найчастіше на захист, духовну силу та нерозривний зв'язок із природою:

• жар-птиця – любов, енергія сонця, краса;
• пара голубів – подружня вірність і злагода в сім'ї, кохання;
• ластівка – добрі новини, покращення в сім'ї, добробут і початок нового життя;
• півень – сонце, вогонь, світло, захист від зла, передбачення початку нового дня;
• соловей і зозуля (у тандемі з гілкою калини на дівочих вишиванках) – продовження роду;
• лебеді – відданість і вірність;
• пари птахів серед квітів – духовна сила (об'єднавчий елемент між небом і землею), щастя.

Варто зазначити також, що інколи на українських вишиванках можна побачити й космічні мотиви: зірки, місяць, сонце (сваргу).

За народними повір'ями, вони символізують упорядкований Всесвіт, гармонію, божественну енергію та захист від зла

В цілому сварга – це символ сонця, міцного роду і правильного (гармонійного) розподілу у світі.

Коли сварга повернута за годинниковою стрілкою – йдеться про міцні і теплі родинні зв'язки, якщо ж проти – може вважатись оберегом духовного полум'я.

Колір як тканини сорочки, так і вишивки на ній обирає кожен для себе (фото ілюстративне: freepik.com)

Що можуть означати кольори на вишиванці

Згідно з інформацією ТОМЦНТ, основні кольори на українських вишиванках також можуть мати певне "значення".

Так, червоний колір – підсилює енергію, символізує щастя, любов, достаток і веселощі.

"Найчастіше він присутній на весільних чоловічих сорочках. Такі сорочки одягали і молоді дівчата, які приносили своєю красою радість присутнім", – нагадали громадянам.

Чорний колір, на противагу червоному, може нагадувати про сум, горе та смерть.

"Наші предки одягали її на похорон. Але в деяких регіонах сорочки з чорною вишивкою носили літні чоловіки", – розповіли українцям.

Вважається, що одна з найоригінальніших чорних вишиванок – борщівська, розшита чорними нитками.

"Є переказ, що коли турки і татари знищили практично всіх чоловіків у Борщеві, жінки цього і сусідських поселень протягом декількох поколінь одягали саме такі чорно-білі сорочки в знак скорботи на печалі", – повідомили у ТОМЦНТ.

На противагу чорному кольору існує вишивка "білим по білому"(коли рельєфний візерунок вишивки створює гру світла).

Білий колір може символізувати кохання та невинність, радість і світлі події. Саме тому вишиванки в таких тонах вважаються святковими.

Вважається, що кольори на вишиванках мають певний символізм (фото ілюстративне: Getty Images)

Зелений колір символізує духовний спектр і асоціюється з природніми витоками, вважається благодатним, сприяє спокійному життю.

Небесно-сині кольори символізують воду (тобто жіноче начало), непорочність.

"Тому найчастіше їх одягали дівчата ще до заміжжя", – зауважили у ТОМЦНТ.

Жовтий і золотий вважаються "окремими кольорами у вишивці". Вони трактуються як кольори небесного вогню, сонця. Символізують божественну мудрість і багатство.

"Енергетична й інформаційна функція, яку виконує вишивка на національному одязі українців, унікальна. Недарма, сакральна вишивка дійшла до нас крізь тисячоліття, з сивої давнини. Від майстрині до майстрині", – підсумували у ТОМЦНТ.

Нагадаємо, раніше ми розповідали, що в Україні створили унікальну військову вишиванку.

Крім того, ми пояснювали, чим українські сорочки відрізняються від "чужих" (зокрема російських і білоруських) та який вигляд можуть мати українські вишиванки через 10 років.

Читайте також, як правильно доглядати за вишиванкою – від прання й сушіння до зберігання.