Вадим Попко, професор кафедри порівняльного і європейського права Навчально-наукового інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка запропонував низку ініціатив для повернення українських студентів, які виїхали за кордон з початком повномасштабного вторгнення.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на "Інтерфакс-Україна".

Попко зауважує, що за даними соціологічних досліджень 57% таких студентів 57% з не планують повертатися на батьківщину. Це, на його думку, пов’язане не лише з безпековими питаннями, а й у зв’язку з тим, що молодь швидше, у порівнянні з іншими групами, адаптується в нових реаліях та вибудовує нові суспільні зв’язки.

"Ще одним важливим фактором, що впливає на рішення не повертатися до України, є інтеграція до ринку праці. Це стосується і студентів, більшість яких схильна до того, щоб по можливості заробляти та, хоча б частково, бути фінансово незалежними від батьків. При цьому рівень зарплат українських біженців зростає", – пише Вадим Попко.

Відтік молоді та кваліфікованих освітніх кадрів в Україні вже негативно відобразився і так само відобразиться на освітньому та науковому потенціалі України, вважає професор. Це, за його словами вже призводить до негативних наслідків в економіці.

В той же час, Вадим Попко пропонує конкретні заходи, аби повернути українських студентів на батьківщину. Першочерговим завданням, вважає він, має бути відбудова та будівництво нових закладів вищої освіти (ЗВО). При цьому, Попко пропонує розробити чітку стратегію відновлення, побудовану за принципом "Build back better", тобто – відбудувати краще, ніж було.

"ЗВО мають прагнути максимально адаптуватися до умов, що склалися, зберігаючи головний пріоритет — безпеку студентів та викладачів, водночас намагаючись забезпечити безперервність навчання навіть у найскладніших обставинах", – наголосив він.

Разом з відбудовою українські ЗВО, на думку Попка, мають «осучаснити освітні програми та максимально діджиталізувати освітній процес, перебудувати його так, аби він забезпечував максимальну комунікацію зі студентами».

Він також позитивно оцінив урядовий законопроект, яким запроваджується грантова система навчання – державна фінансова підтримка талановитих студентів.

"Якість освіти, безпека, комфорт та реальні перспективи кар'єрного зростання – ось фундамент, на якому має будуватися сучасна українська вища освіта" – вважає Вадим Попко.

В контексті існуючих викликів, створення умов для повернення українських студентів є ключовим завданням для держави, а зростання престижу української вищої освіти – має стати спільною місією для адміністрацій університетів, науковців та викладачів, а також держави, Міністерства освіти і науки та Міністерства цифрової трансформації України.

"Реальність така, що для багатьох українців за кордоном ситуація в Україні виглядає значно гіршою через призму соціальних мереж, що суттєво ускладнює бажання повертатися. Тому важливо, по-перше, підтримувати зв’язок із молоддю, яка знаходиться за межами України. В цьому питанні важливу роль має відігравати Міністерство закордонних справ, яке завдяки діяльності посольств та консульств може реалізовувати спільні програми з Міністерством освіти і науки та з окремими ЗВО, відіграючи більш активну роль, ніж сьогодні", – резюмував Вадим Попко

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.