18 травня 1944 року о шостій ранку СРСР розпочав депортацію кримських татар із рідного півострова. На збори людям давали не більше 30 хвилин. За лічені дні понад 190 тисяч кримських татар вивезли в Середню Азію у спецпоселення. Майже на п’ять десятиліть вони залишились відірвані від дому.

В день пам’яті жертв геноциду кримських татар РБК-Україна розповідає про ще один злочин СРСР проти людяності й те, як Росія продовжує забирати рідний дім у цього народу.

Викорінення народу з рідної землі

До депортації на півострові жило 218 тисяч кримських татар. Такі дані показав сталінський перепис 1939 року. Це майже 20% тодішнього населення Криму.

Депортацію провели з 18 по 20 травня 1944 року. Кримців ешелонами вивозили в Узбекистан, Киргизстан та на Урал. Виселення не уникнули навіть кримські татари, які служили в Червоній армії. Після війни їх відправили до рідних за тисячі кілометрів від батьківщини.

"Метою депортації було викорінення автентичного населення з Криму. Ще одна із цілей – Сталін перед завершенням Другої світової намагався виторгувати у західних партнерів тиск на Туреччину, щоб отримати доступ до Босфору – протоки із Чорного моря в Середземне. Тому він хотів позбавити навколишні регіони, такі як Крим і Північний Кавказ, сильних мусульманських громад, які б могли завадити цьому тиску", – пояснює історик Роман Кабачій, старший науковий співробітник Музею історії України у Другій світовій війні.

Поряд із депортацією кримських татар, радянська влада виселила й греків, болгар, вірмен і німців. Їх звинуватили у колабораціонізмі з нацистами. У більшості випадків підтверджень співпраці з ворогом не було.

Кримськотатарський хлопчик, депортований з Криму за "зраду Радянського Союзу" – "співпрацю з німцями" (фото: Вікіпедія)

"Ще у 1941-му році, коли розпочалась німецько-радянська війна, з Криму та інших причорноморських регіонів України депортували німців. Це був ніби підозрілий елемент, який міг би допомагати окупантам проти Радянського Союзу. Тобто СРСР на момент 1944-го року вже мав практику депортації нацменшин", – додає історик.

Кримських татар змусили покинути все – з собою можна було взяти лише документи. У дорозі через нелюдські умови перевезення, спеку та нестачу харчів померла 191 людина, за офіційною версією. Насправді ці цифри значно вищі.

"Це була чітко спланована акція. Фактично геноцид, бо він був скерований на те, щоб відірвати народ від своєї батьківщини, асимілювати в інших народах. Нерідко депортували ті, хто ще вчора вечеряв чи обідав у родинах кримських татар. Про такі випадки розповідав нинішній глава Меджлісу Рафат Чубаров", – говорить Кабачій.

Радянська влада фактично заборонила навіть саму назву кримські татари: татари мали бути одні.

"У Польщі назви народів пишуть з великої букви. І коли поляки за старим правописом вказують татари з великої, а кримські – з малої, то зводять цей народ до етнічної групи більшого народу. Насправді ж кримські татари і казанські татари – різні", – говорить експерт.

Вже у другій половині 40-х років кримські татари масово почали тікати, порушували режим спецпоселення, вимагали повернення додому. У 1960-70-ті в окремих випадках влада дозволяла незначну кількість переселень до Криму.

Згодом зняли заборону на повернення кримців на півострів, але не дозволяли отримати там прописку, тому вони почали селитися в найближчих регіонах – на Херсонщині та Запоріжжі. З кінця 80-х розпочалося масове повернення кримських татар на батьківщину.

Спорожніле кримськотатарське село Ускют (фото: Вікіпедія)

Окупація півострова – чергова трагедія кримських татар

Після анексії Криму Росією близько 50 тисяч кримських татар виїхали з рідного півострова. Понад сотня стала політичними в'язнями РФ, чимало активістів загинули через переслідування окупантів.

"Чергова трагедія відбувається на наших очах. Постійні обшуки, прирівняння релігійної організації "Хізб ут-Тахрір" до терористичної, ув'язнення за так звану "народну журналістику" – це тиск на народ. Тому хтось не витримує і виїжджає з окупованого півострова. Але є випадки, коли й повертаються, бо для кримських татар є одна батьківщина – це Крим", – говорить Кабачій.

Кримські татари у Запорізькій і Херсонській областях фактично пережили подвійну депортацію – через повномасштабне вторгнення росіян їм знову довелося покинути свої домівки вже у 2022 році.

"Членкиня Меджілісу Гульнара Бакірова, яка до початку повномасштабної війни жила в Новоолексіївці Херсонської області, тікала, спаливши всі сімейні фотографії", – каже Кабачій.

Родинні історії і надія на повернення

У Музеї історії України у Другій світовій війні у просторі виставки "Україна – Розп'яття" представлена експозиція "У портреті предків моя батьківщина". У рамках якої відомі кримські татари поділились світлинами своїх предків, що пережили депортацію.

В експозиції знімки фотографині Еміне Зіятдінової, режисера та актора Ахтема Сеітаблаєва, режисера Наміра Алієва, депутата ВР Таміла Ташева, членкині меджлісу Гульнари Бакірової, головної редакторки "Української правди" Сегвіль Мусаєвої, заступника директора Українського інституту Аліма Алієва, художника Рустема Скибіна, першого секретаря посольства України в Узбекистані Юсуфа Куркчі.

Роман Кабачій показує експозицію "У портреті предків моя батьківщина" (фото: РБК-Україна/Віталій Носач)

"Найстаріші фото з виставки – початок ХХ століття. На них прадід і прабабуся Еміне Зіятдінової. Юсуф Куркчі поділився фото, де його батько Ібрагім поруч з Мустафою Джемілєвим в Узбекистані на горі Чирчик, де збиралася кримськотатарська активна молодь й обговорювала можливості повернення. Сегвіль Мусаєва надала фото мами і бабусі, які їздили відпочивати у Феодосію, аж поки не повернулися до Криму назавжди", – каже історик.

Усі підписи до світлин зроблені українською, кримськотатарською й англійською мовами.

"Тут кожна фотографія несе свої певні посили. Дана експозиція – не перша наша ініціатива. У 2017 році ми видали книжку "Полиновий травень 1944-го", де були зібрані свідчення, документи і фотографії депортації, а також ілюстрації художника Рустема Емінова. Тому тема кримських татар у нас живе", – додає історик.

Родинними знімками поділились відомі кримські татари (фото: РБК-Україна/Віталій Носач)

Читайте також про те, що Мустафа Джемілєв в інтерв'ю РБК-Україна розповів, як кримські татари стали основною рушійною силою опору при російській окупації півострова.

Раніше ми розповідали про те, якою була роль України у перемозі в Другій світовій війні.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.