У попередні економічні кризи українцям на власному досвіді довелося переконатися, як висока інфляція може "з’їдати" заощадження. Та чи завжди зростання цін – це погано?

Відповідь на це питання РБК-Україна шукало разом з Національний банком.

Ціллю центральних банків різних країн світу є низька та стабільна інфляція. Водночас зависокий або занизький рівень інфляції – шкідливі для економічного розвитку. Зависока інфляція знецінює доходи і заощадження громад, занизька – зупиняє економічне зростання.

А чи не краще, коли інфляції немає або вона "іде в мінус"

Жоден центральний банк не прагне досягти нульової інфляції. Цінова стабільність не передбачає незмінних цін, вона означає їхнє помірне зростання. Незначне зростання цін стимулює виробництво та інвестиції, а доходи і заощадження громадян захищені від знецінення. Низька та стабільна інфляція дає змогу вести щоденні справи та бізнес і не перейматися різким подорожчанням товарів та послуг.

Коли ж інфляція наближається до нульового рівня, зростає ймовірність переходу до дефляції. Дефляція – протилежне до інфляції явище, коли загальний рівень цін не росте, а знижується.

Дефляція теж негативно впливає на економіку та зупиняє її розвиток. Падіння цін часто спонукає людей відтерміновувати покупки з надією, що в майбутньому вони будуть ще дешевшими. Попит падає, підприємства змушені скорочувати виробництво, а відповідно і робочі місця. Відсутність інфляції вважається негативним явищем, оскільки це свідчить про те, що економіка не розвивається.

У більшості розвинених країн під ціновою стабільністю розуміють забезпечення низької та стабільної інфляції.

Чому важливо знати про рівень інфляції

Зростання цін дає певні сигнали бізнесу й населенню та може бути підказкою, як діяти далі.

Наприклад, якщо в один сезон фермери посіють мало гречки, то ціни на цю культуру зростуть, оскільки попит буде більшим за пропозицію. Це стане сигналом для фермерів та виробників наростити посіви в наступному сезоні.

Знання рівня інфляції дає змогу ухвалювати домогосподарствам правильні рішення щодо заощаджень. Наприклад, якщо ставка за депозитом перевищує очікувану інфляцію, це може бути вдалою та безпечною інвестицією.

Щоб бізнесу було легше планувати свої інвестиції, а домогосподарствам – витрати та заощадження, НБУ щокварталу оновлює свій макроекономічний прогноз. Він, у тому числі, містить і прогноз інфляції на декілька років вперед.

Нагадаємо, річна інфляція в Україні у травні 2024 року прискорилася до 3,3% порівняно з 3,2% у квітні. Найближчими місяцями ціни зростатимуть швидше через підвищення тарифів на електроенергію та акцизів на бензин.

За даними Держстату, головною причиною уповільнення зростання споживчих цін в Україні у березні-квітні 2024 року став рекордний урожай минулого року.

НБУ прогнозує помірне посилення інфляційного тиску цього року.