Країни Балтії закликали НАТО покращити протиповітряну оборону держав-членів, що межують із Росією, на тлі критичного браку протиракетних систем великої дальності в альянсі.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Bloomberg.
"Очевидно, що прикордонні країни перебувають у найкритичнішій ситуації, – заявив міністр оборони Естонії Ханно Певкур в інтерв'ю агентству Bloomberg. – Якщо прикордонні країни будуть захищені, то, безумовно, Берлін і Париж також будуть значно більшою безпекою".
Здатність відбивати балістичні ракети одна із найбільших прогалин в обороні союзників. Зброя далекої дії, така як система Patriot, кілька з яких союзники НАТО пожертвували Україні, також надзвичайно дорога.
У липні штаб-квартира НАТО направила своїм державам-членам пропозиції щодо нових оборонних можливостей, а загальна угода альянсу очікується у другій половині 2025 року. У пропозиціях викладено зобов'язання щодо витрат на наступні 20 років.
Збільшення витрат на оборону
Головнокомандувач естонської армії Андрус Меріло минулого тижня закликав уряд придбати додаткові боєприпаси на суму 1,6 млрд євро для можливості завдання ударів на великі відстані.
Без цього військовий конфлікт із Росією означав би для Естонії "катастрофічні втрати", заявив командувач у документі, який не підлягає розголосу, повідомляє громадська телерадіокомпанія ERR.
Естонія нещодавно запровадила податок на оборону, і країна вже є другою за величиною країною, яка витрачає на оборону на частку від економічного виробництва в НАТО після Польщі. Минулого тижня Певкур заявив, що витрати Естонії на оборону можуть потенційно зрости до 4-5% від ВВП найближчими роками.
"За останні два роки ми вже придбали боєприпаси на суму понад 750 млн євро, що перевищує загальну суму закупівель за попередні 30 років", – сказав Певкур, додавши, що ще 3 млрд євро заплановано на закупівлю боєприпасів до 2028 року.
Російські дрони
Необхідність отримання ППО була підкреслена у вихідні, коли два російські безпілотники вторглися на територію Латвії та Румунії. Латвія заявила, що здатність країни ідентифікувати безпілотники у її повітряному просторі обмежена, а міністр оборони Андріс Спрудс закликав до збільшення присутності союзників під час зустрічі з найвищими посадовими особами НАТО 11 вересня.
Літаки НАТО патрулюють повітряний простір трьох країн Балтії: Естонії, Латвії та Литви, жодна з яких не має винищувачів. Після повномасштабного вторгнення Росії до України прибалтійські чиновники також запросили регулярну присутність союзних систем ППО.
Міністр оборони Литви Лаурінас Касчюнас запропонував розширити повноваження повітряного патрулювання країн Балтії НАТО, щоб дозволити винищувачам "негайно злітати та знищувати безпілотники".