Шумове забруднення зриває періоди розмноження звірів

Поки на лінії фронту ворог чинить екоцид, випалюючи національні парки, у тилових Карпатах триває масштабна забудова. Праліси, що є домівкою для рідкісних хижаків, опинилися під загрозою через будівництво курортів, вітрових електростанцій та неконтрольований джипінг.

Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповів зоолог, учасник антарктичних експедицій та менеджер проєктів WWF-Україна Ігор Дикий.

Читайте також: Куди зникають горобці, як мстять ворони та чому папуги матюкаються: інтерв'ю з орнітологом

Головне:

• Нищення пралісів: Масштабна забудова Карпат курортами та ВЕС розрізає єдину екосистему на ізольовані "острівці", знищуючи міграційні шляхи рідкісних звірів.
• Загроза від вітряків: Будівництво ВЕС на високогірних хребтах (Руна, Свидовець) нашкодить тваринам. Досвід Польщі та Румунії показує, що такі станції доцільніше розміщувати на морських узбережжях.
• Шумове забруднення: Музика та реклама на гірськолижних курортах, а також гуркіт джипів зривають періоди розмноження оленів та ведмедів, що призводить до скорочення популяцій.
• Ерозія через джипінг: Неконтрольовані поїздки на квадроциклах руйнують ґрунт – на горі Петрос уже утворилися глибокі яри, через які селеві потоки стікають у заповідні зони.
• Бар'єри на кордонах: Інженерні споруди та дріт-єгоза на межі з ЄС травмують великих хижаків, зокрема рисей, та обмежують їхню транскордонну міграцію.

Вітряки на полонинах: чому "зелена" енергія шкодить горам

Плани щодо будівництва вітрових електростанцій (ВЕС) на високогір’ї, зокрема на полонині Руна та масиві Свидовець, викликає гострі дискусії. За словами Дикого, попри потребу в генерації, підхід до встановлення вітряків має бути раціональним, а не емоційним.

"У нас під егідою того, що потрібні електростанції, просувають будівництво в масових масштабах. Вони дають не тільки енергію, а й заробіток тим, хто їх тримає. У Польщі в Карпатах немає жодної вітрової станції – вони встановили їх біля моря. У Румунії лише одна станція в горах. Ми не можемо відмовитись від ВЕС, але їх треба будувати на ділянках, де вони не шкодитимуть тваринам", – наголошує Ігор Дикий.

Як пояснює експерт, забудова хребтів інфраструктурою, дорогами та лініями електропередач розрізає ліси на відірвані "острівці", знищуючи міграційні шляхи тварин. Це, зокрема, шкодить їхнім репродуктивним процесам.

Зоолог Ігор Дикий (інфографіка РБК-Україна)

Курорти та шумове забруднення: загроза для ведмедів

Плани щодо сполучення Драгобрату з Буковелем та розширення лижних спусків несуть пряму загрозу екосистемам. Окрім вирубки пралісів, критичним фактором є шум, які ті створюють.

"Витяги створюють шумове забруднення – там із гучномовців грає музика, звучить реклама. Луна йде далеко в гори, а десь за пару кілометрів може бути барлога з ведмедицею, де самка народжує. Ми робимо з Карпат антропогенну зону. Якщо ділянки заповідного фонду будуть відрізані одна від одної – вони не зберігатимуть природу", – пояснює зоолог.

Епідемія джипінгу: як розваги нищать репродукцію звірів

Неконтрольовані поїздки на джипах та квадроциклах руйнують ґрунтовий покрив та лякають тварин у найвідповідальніші періоди їхнього життя.

Експерт навів приклад, як два квадроцикли зірвали риковище оленів.

"Одного вечора ми натрапили на риковище оленів – самці влаштували турнір. Наступного дня повз цю галявину проїхали два квадроцикли – і все. Жодна тварина туди не вийшла. Якщо це відбувається систематично, це впливає на репродукцію: олені не будуть паруватися, буде менше потомства. Це прямий вплив на екосистему, про який люди не задумуються", – розповів Дикий.

На горі Петрос через регулярні заїзди джипів уже утворилися глибокі яри, а талі води змивають селеві потоки по заповідних схилах.

Інженерні споруди та "єгоза" на кордонах

Через війну Україна змушена будувати оборонні та інженерні споруди навіть на кордоні з ЄС, що стало новим викликом для дикої природи.

"Прикордонні споруди обмежують пересування тварин вздовж хребтів. Використовують дріт-єгозу з гострими лезами, через які звірі травмуються і навіть гинуть. Це впливає на розмноження великих хижаків, зокрема рисі, які часто мігрують між Україною та Словаччиною", – зазначає менеджер WWF-Україна.

Експерт закликає до раціонального використання ресурсів: для ВЕС та спортивного джипінгу (не туристичного) можна виділяти ділянки, які вже змінені людиною і нова інфраструктура не нашкодить тваринам.

Читайте також про те, що у Карпатах фотопастки взимку зафіксували самця рисі на ім’я ID-4, якого прозвали "гіперактивним", бо він постійно перtміщається. Унікальні кадри відзняли в Ужанському національному природному парку (Закарпатська область).

Раніше ми писали про те, що в українських Карпатх водиться євразійська рись – це найрідкісніша кішка України. Вона майже не контактує з людьми і через низьку популяцію занесена до Червоної книги.