Коли партнер пропонує пожити окремо, це часто звучить як удар під дих. Особливо, якщо така перспектива вас лякає або викликає гнів. Утім, подібні рішення не завжди ведуть до розриву – іноді це сигнал тривоги або крик про допомогу.

Що стоїть за такими словами і як зреагувати, якщо ви не готові прийняти цю ідею, розповів для РБК-Україна лайф коуч Віталій Курсік.

Не ігноруйте, але й не драматизуйте

Фраза "давай поживемо окремо" не завжди означає, що все закінчено. Причини можуть бути різні – емоційне вигорання, потреба у паузі, невміння вирішити конфлікт.

"Реакція "це-кінець" – зрозуміла, але передчасна. Чоловік міг дійти до такого рішення зовсім не через байдужість чи зраду. Можливо, це емоційне вигоряння, втома або потреба себе переосмислити у стосунках. У будь-якому випадку – це важливий момент, який не варто замовчувати або ігнорувати", – каже експерт.

Уточніть, що саме мається на увазі

Не треба одразу погоджуватись або кричати "та як ти можеш?!". Спробуйте спокійно запитати:

• Що для тебе означає "жити окремо"?
• Це пауза чи підготовка до розриву?
• Що ти хочеш зрозуміти чи змінити завдяки цьому рішенню?

Ці питання допоможуть прояснити позиції – і уникнути припущень.

Позначте власні кордони

Мати іншу точку зору – нормально. Якщо думка про окреме життя для вас неприйнятна, скажіть це чесно, без маніпуляцій:

"Я не готова жити окремо. Якщо ти потребуєш простору – давай знайдемо інше рішення, як це можна зробити без переїздів". У здорових стосунках компроміси шукають разом, а не нав'язуються однією стороною.

Сприймайте це як діагностику стосунків

Небажання жити разом може бути симптомом глибших проблем: втрати близькості, відсутності діалогу, розходження цінностей.

"Це болісно, але корисно – іноді саме такі моменти допомагають побачити, чи варто продовжувати боротьбу за стосунки", – додає Віталій Курсік.

Не здавайте свої позиції з остраху

Якщо ви погоджуєтесь лише через страх втратити партнера – це тривожний дзвіночок. Стосунки, в яких одна сторона "терпить" рішення іншої, приречені на емоційне вигорання.

Ви маєте право не погоджуватись. І це не ультиматум, а ознака самоповаги.

"Тимчасова відстань – не завжди трагедія. Але й не обов’язковий рецепт зцілення. Якщо ви обидва чесні у своїх мотивах – стосунки можуть пережити навіть роз'їзд. Але якщо хтось "погоджується, аби не втратити" – згодом обов’язково втратить і себе, і партнера", – резюмує експерт.

Вас може це зацікавити:

• Коли варто пробачити брехню у стосунках, а коли потрібно йти без пояснень
• Які 7 фраз вказують, що у вашої коханої є хтось інший
• Які чоловіки спочатку здаються ідеальними, а потім руйнують ваше життя