Здавалося б, для українського ринку автомобіль-потопельник – товар екзотичний. Але ж ні: насправді таких більше, ніж ми думаємо, просто деякі продавці вміють їх добре маскувати. Де ж беруться машини-утопленики і чому вони такі небажані в якості покупки?

Про головні секрети автомобілів, які пережили несанкціоноване купання, читайте в матеріалі РБК-Україна.

При підготовці статті були використані матеріали видань Autobild та Autocentre.

Чому взагалі ми говоримо про "потопельників" як про окремий товар? Тому що з одного боку, продавати їх буває вигідно, а з іншого, вони ховають у собі серйозні проблеми, які, проте, проявляються не відразу, а значить, пред’явити щось недобросовісному продавцеві майже неможливо.

Звідки беруться потопельники

Такі машини – специфіка окремих країн і місцевостей, де часто трапляються стихійні лиха з ураганами, катастрофічними зливами та повенями. В багатих державах при тому страждає багато молодих і дорогих машин. Власники, рятуючись від стихії, без особливих хвилювань покидають їх на вулицях і в гаражах, впевнені, що отримають страховку.

І саме страхові компанії потім продають виловлені з води машини за невисокою ціною, адже відновлювальні роботи для них за мірками розвинених країн недозволено дорогі. При тому "в тотал" без права перепродажу такі авто списують не так часто, як машини після важких ДТП, адже безпосередньої загрози безпеці руху мокрі машини не становлять.

Отже, в числі постійних постачальників "потопельників" – розташовані на океанських узбережжях штати США, приморські міста Європи та знов таки європейські регіони на берегах великих річок. Насправді обсяги таких "постачань" можуть бути чималими, після масштабних атак стихії лік намочених машин йде на десятки і сотні тисяч. І скільки з них у висушеному і очищеному вигляді потрапляють на ринки сусідніх і віддалених країн, достеменно не знає ніхто.

Чому слід боятись "потопельників"

Найбільшої шкоди у машині вода завдає електрообладнанню та електронним блокам. Також обов’язково страждають елементи салону. Якщо в момент занурення у машини працював двигун, він теж з великою ймовірністю виходить з ладу. Проте, проблемний мотор можна виявити при покупці, та й в принципі подібні екземпляри зазвичай відправляють на шрот для продажу по частинах.

Ступінь "ураження" машини залежить від рівня, на який піднімалася вода, також має значення, солона це була вода чи прісна. Волога, яка потрапляє в усі куточки машини, найбільше шкідлива для численних з’єднань електрообладнання. Корозія, яка розвивається в них з часом, порушує контакти у роз’ємах проводки, а також усередині електронних блоків. Причому не дуже важливо, чи занурювався певний блок управління або джгут проводів у воду, бо для суттєвих негараздів досить надмірної вологості в салоні або під капотом.

Крім того, вода є, навіть прісна, є "стартером" для корозії кузова. Все розпочинається з раніше пошкоджених місць, на сколах лакофарбового покриття та заводського антикора. А найстрашніше з точки зору подальшого ремонту – корозія у внутрішніх об’ємах дверей, порогах та коробах силового каркасу кузова.

Коротко

Купувати автомобіль-утопленик можна, але тільки за умови, що ви робите це свідомо, у готовності до відповідних сюрпризів і ремонтів. Адже фірмова особливість таких екземплярів у тому, що зазвичай проблеми починають проявлятись не відразу, а за кілька місяців – по мірі того, як корозія в проводці і блоках набере силу і почне свою чорну справу. До речі, якщо підійти до діла серйозно – і головне, вчасно – більшості таких наслідків можна запобігти, але це величезний комплекс профілактичних робіт, який потребує навичок і часу.

Нагадаємо, нещодавно РБК-Україна розповідало, як правильно перевозити дітей в машині.