Військові зусилля Кремля дедалі більше тиснуть на економіку Росії. Це буде створювати дедалі гостріші виклики для здатності російського диктатора Володимира Путіна підтримувати війну в довгостроковій перспективі.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на звіт Інституту вивчення війни (ISW).

У звіті посилаються на публікацію газети The Washington Post, яка у неділю повідомила, що російська економіка "перебуває під загрозою перегріву". За даними видання, надмірно високі військові витрати Росії стимулювали економічне зростання таким чином, що змусили російські компанії штучно підвищувати зарплати для задоволення попиту на робочу силу, залишаючись конкурентоспроможними на тлі високих зарплат російських військових.

The Washington Post також процитувало голову Центрального банку Росії Ельвіру Набіулліну, яка у липні 2024 року попередила, що робоча сила та виробничі потужності Росії "майже вичерпані".

Також видання зазначило, що приватні російські компанії намагаються не відставати від зарплат російських військових і дедалі частіше змушені пропонувати зарплати, які в кілька разів перевищують типові середні показники по галузі.

В ISW нещодавно повідомляли, що російська регіональна влада суттєво збільшує одноразові бонуси під час підписання контракту для військовослужбовців-контрактників з метою підтримання темпів розгортання збройних сил Росії (приблизно 30 тис. військовослужбовців на місяць). Це підкреслює той факт, що Росія не має нескінченного резерву робочої сили і повинна фінансово й соціально рахуватися з постійно зростаючими витратами на поповнення втрат на фронті за рахунок різних шляхів розгортання збройних сил.

Міграційна політика й вигорання економіки

The Washington Post також зазначає, що жорстка міграційна політика Росії, особливо після нападу на торговельний центр "Крокус Сіті Холл" у березні 2024 року, ще більше виснажила російські трудові ресурси і посилила економічні суперечності. Це стало особливо відчутно, коли трудові мігранти дедалі частіше визначають Росію як вороже і непривабливе місце для переїзду на роботу.

В ISW докладно писали про баланс, який Путін намагається досягти між задоволенням потреб свого провоєнного ультранаціоналістичного електорату, що поділяє крайні антимігрантські настрої, а також практичною необхідністю використовувати працю мігрантів як в економічному, так і у військовому плані.

"Путін, найімовірніше, оцінює, що оголошення чергової хвилі часткової мобілізації або запровадження загальної мобілізації буде занадто дорогим для його режиму. Тому він удався до криптомобілізаційних зусиль, які, схоже, створюють дедалі більше навантаження на російську економіку воєнного часу", – зазначають в Інституті вивчення війни.

Аналітики ISW також переконані, що нещодавня поява північнокорейських військ на території Росії та повідомлення про їхнє розгортання у зоні бойових дій в Курській області ще раз свідчать про те, що вся путінська система генерування сили є дуже крихкою.

У звіті прогнозують зростання витрат на підтримання війни, адже Росія продовжує витрачати людські ресурси і матеріальні засоби на фронті. Натомість зазначають, що "російські ресурси обмежені, і Путін не може рахуватися з цими витратами нескінченно довго".

"Російська економіка досягне точки вигорання і ця точка вигорання завдасть величезних збитків російському суспільству. Це може змусити Путіна прийняти важливі рішення про те, як забезпечити ресурсами російську війну або змінити спосіб ведення війни, щоб зберегти стабільність його режиму", – йдеться у звіті ISW.

Санкції Заходу проти економіки РФ

Сполучені Штати пропонують міністерствам фінансів країн "Групи семи" (G7) розглянути ймовірність запровадження санкцій проти російських титану і паладію.

Європейський Союз планує підвищити мита на російські та білоруські сільськогопосподарські та продовольчі товари, а також добрива.

Тим часом генеральний секретар НАТО Марк Рютте у понеділок виступить із заявою щодо відправки Північної Кореї своїх військових для участі у війні проти України.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.