США та Індія виходять на фінішну пряму в переговорах щодо проміжної торговельної угоди. 23–24 червня торговий представник США Джеймісон Грір (Jamieson Greer) проведе в Нью-Делі вирішальні консультації з міністром торгівлі Індії Піюшем Гоялом. Для глобальних ринків ця зустріч — найважливіший сигнал перебудови світових ланцюгів постачання та зниження залежності від Китаю. Суть угоди та тарифний бар'єр Вашингтон і Нью-Делі обговорюють перший етап двостороннього торговельного договору (Bilateral Trade Agreement, BTA).

Хоча базова рамка була узгоджена раніше, напередодні візиту американської делегації Піюш Гоял зробив жорстку заяву: Індія не введе угоду в дію, доки не отримає конкурентну перевагу в тарифах перед іншими експортерами, такими як В'єтнам або країни АСЕАН. Ставки надзвичайно високі для обох сторін: Індія домагається пільгових мит для свого текстилю, фармацевтики, інженерної продукції та ювелірних виробів на американському ринку. США вимагають зустрічного відкриття індійської економіки для промислових технологій, енергоресурсів і — що викликає найбільші суперечки — сільськогосподарської продукції. «Червона лінія»: чому бунтують фермери Головний внутрішній опір в Індії походить від фермерських профспілок.

Вони категорично проти зниження імпортних мит на американську сою, птицю та фруктові соки. Але політичною «червоною лінією» стала молочна галузь (dairy-сектор). Індійський молочний ринок кардинально відрізняється від американського.

Якщо в США це високотехнологічні мегаферми, які отримують субсидії, то в Індії молоком заробляють на життя десятки мільйонів сімей у сільській місцевості, що утримують по 2–3 корови. Допуск на ринок дешевої американської продукції загрожує обвалити внутрішні закупівельні ціни, що позбавить мільйони індійців єдиного стабільного доходу. Крім того, Індія традиційно застосовує суворі кормові стандарти та релігійні обмеження до тваринництва.

Саме тому уряд Нарендри Моді обіцяє захистити чутливі сектори, однак фермери вимагають закріпити це не на словах, а в конкретних тарифних винятках. Альтернатива Китаю: чому геополітика важливіша за молоко Незважаючи на жорсткі торги навколо сільського господарства, обидві країни політично мотивовані досягти компромісу. США гостро потребують надійного стратегічного партнера в Азії для перенесення виробництв за межі Китаю (стратегія China Plus One).

Індія ж прагне конвертувати цей інтерес у приплив прямих іноземних інвестицій і статус нової «світової фабрики». Успіх червневих переговорів дасть ринкам чіткий сигнал про те, за якими правилами найближчими роками вибудовуватимуться нові глобальні ланцюги постачання. Очікується, що проміжна угода (interim deal) стане компромісною: сторони можуть погодити зниження промислових бар'єрів, відклавши найбільш чутливі питання агросектору для наступних етапів.

За матеріалами: The Times of India, The Economic Times, Moneycontrol, The Indian Express, The Times of India