Для повноцінного запуску Державного реєстру нерухомих памʼяток України ("єПамʼятка") необхідно внести документацію на майже 150 тисяч об’єктів – саме стільки на обліку в Україні, а також провести їх інвентаризацію і по деяких об‘єктах оновити дані. З 10 квітня Реєстр працює в тестовому режимі – вже понад 100 тисяч об‘єктів внесені до системи, але вони поки що не верифіковані.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на голову комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, голову партії "Слуга народу" Олену Шуляк.

За її словами, функціонал реєстру "єПам‘ятка" досить зручний і містить багато розділів для усієї необхідної по кожній з пам‘яток інформації. Однак деяка буде доступна тільки авторизованим користувачам – облдержадміністраціям, органам охорони культурної спадщини, а також Міністерству культури та інформаційної політики України (МКІП).

"Вже працюють індивідуальні кабінети користувачів, а також доступні короткі інструкції, як можна використовувати інформацію та можливості самого Реєстру як для захисту культурної спадщини, так і підвищення прозорості та подолання корупції у памяткоохоронній сфері та питаннях, пов’язаних із будівництвом. Зараз ключове завдання – допрацьовувати Реєстр таким чином, щоб його дані були доступні для всіх", – розповіла Шуляк.

Функціонал системи, зазначила вона, вже налагоджено для першого етапу запуску – користувачі наразі можуть не лише ознайомитися з обліковою інформацією по тій чи іншій пам‘яті, але і переглянути її охоронні зони тощо. Однак зараз все ще є певні технічні обмеження – ознайомитися з документацією можна лише на той об’єкт, дані щодо якого занесено до системи та верифіковано.

"З доступної облікової інформації наразі система показує тільки номер наказу про внесення тієї чи іншої пам‘ятки до об‘єктів культурної спадщини. І таке обмеження – свідомий безпековий крок: якщо зараз відкрити доступ всім користувачам до всього масиву даних облікової документації, це може на якийсь час обвалити систему. Тобто її можна буде “покласти” навмисно. Ми прагнемо цього запобігти, тому в майбутньому потрібно буде передбачити таку технічну можливість, щоб і громадськість мала доступ до всього масиву інформації, і щоб система від цього не постраждала. Це технічно можливо і планується реалізувати в наступному етапі. Наразі ж ми не маємо достатньої кількості серверів, які дозволять наявному функціоналу працювати без затримок та повноцінно. Незабаром сервери нам має поставити ЮНЕСКО", – повідомила вона

Щоб реєстр повноцінно виконував свою роль, окрім запуску інформаційно-комунікаційної системи, потрібно реалізувати ще декілька важливих кроків. Зокрема, внести документацію на 144 тисяч об’єктів – саме стільки на обліку в Україні. Дані про понад 100 тисяч об‘єктів вже внесено, але вони допоки не верифіковані. Окрім того, потрібно провести інвентаризацію об’єктів і по деяким оновити документацію. З урахуванням цього, а також через брак кадрів – спеціалістів відповідного профілю, цей процес може дещо затягнутися.

"Кадрове питання у сфері охорони культурної спадщини стоїть нині дуже гостро. Практика наповнення реєстру інформацією по об’єктам культурної спадщини показала, що існує не лише брак кадрів на місцях, а і нестача необхідної кваліфікації та навичок у працівників, які працюють у цій сфері. Банально не вистачає людей, оскільки не скрізь створені органи охорони культурної спадщини. З урахуванням того, що один спеціаліст за день може внести в середньому одну пам‘ятку, наповнення реєстру верифікованою інформацією може зайняти 5-10 років, якщо не вживати активних дій, аби прискорити процес", – повідомила Шуляк.

Шуляк також підкреслила, що в реєстр свідомо вноситимуть і знищені об‘єкти культурної спадщини – це необхідно для підтвердження шкоди, завданої агресором. Також туди потраплятимуть об’єкти на тимчасово окупованих територіях, навіть попри відсутність доступу до них та можливості з’ясувати стан об’єкта.

Нагадаємо, 30 листопада 2023 року в Україні презентували напрацювання Державного реєстру нерухомих пам’яток України, який повинен стати універсальним банком даних для об‘єктів культурної спадщини, які держава офіційно бере під охорону.

Також "єПам’ятка" взаємодіятиме з Єдиною державною електронною системою у сфері будівництва (ЄДЕССБ), через яку забудовники зможуть отримати погодження та дозволи на роботи в історичних містах та на пам’ятках в онлайн-режимі, що знизить корупційні ризики у галузі будівництва.

Згодом, 18 січня, Шуляк повідомили про плани суттєво вдосконалити законодавство щодо захисту об‘єктів культурної спадщини – для цього нині вже створена спеціальна міжкомітетська парламентська робоча група, завданням якої є напрацювання законодавчих змін, які допоможуть вирішити проблему свавільного знищення пам‘яток.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.