Варто говорити не про "освітні втрати", а психологічний стан українців за кордоном, вважає співрозмовник

Повномасштабна війна виштовхує за кордон мільйони людей, але для молоді безпековий фактор не є вирішальним у питанні повернення додому. Війна посідає лише четверте місце серед причин, що заважають українським школярам повертатися з-за кордону.

Про це в інтерв'ю РБК-Україна розповів президент Національного університету "Києво–Могилянська академія" Сергій Квіт.

Читайте також: НМТ-2026 за кордоном: які міста додали у список й куди записатись вже неможливо
Чому молодь залишається в Європі

Коментуючи складну демографічну ситуацію та виїзд студентів за кращими умовами життя, очільник НаУКМА зазначив, що цей процес є закономірним наслідком будь-якої війни.

"Кожна війна виштовхує за кордон мільйони людей, і це можна зрозуміти. Ми не можемо цьому перешкодити, бо люди втікають від небезпеки, мають різні особисті обставини", – зазначає президент Могилянки.

Водночас він наводить дані соціологічних досліджень українських школярів, які наразі перебувають у країнах ЄС.

"Пані міністр освіти і науки України у 2019–2020 роках Анна Новосад, посилаючись на соціологічні дослідження, повідомила, що серед причин, які заважають підліткам повертатися, війна займає четверте місце", – підкреслює Квіт.

На думку президента академії, сьогодні державі варто фокусуватися не лише на "освітніх втратах", а й на психологічному стані молоді. Головною проблемою українських підлітків за кордоном є відсутність живої соціалізації з однолітками.

"У них переважає зануреність у соціальні мережі, перебування поза новинним порядком денним українського суспільства", – пояснює Квіт.

Роль освіти та реформи

В Києво-Могилянській академії намагаються стимулювати українців пов’язувати майбутнє з батьківщиною через зміцнення національної освіти, зазначає Сергій Квіт. Це, за його словами, вимагає подальших системних змін.

"Це стосується продовження реформування вищої освіти, включно із запровадженням нового статусу публічних інституцій для державних університетів, а також фінансової автономії", – додає президент НаУКМА.

За його словами, ми живемо в такому світі, де немає внутрішніх ринків та внутрішніх стандартів якості освіти – є один глобальний ринок.

"Наші університети фактично конкурують з усіма іншими університетами за кордоном. Оскільки зараз будь-хто може поїхати навчатися будь-куди", – зазначає співрозмовник.

Раніше РБК-Україна розпитало Міністерство освіти і науки про те, як дозвіл на виїзд за кордон 18-22-річних вплинув на освіту.

Тим часом в усіх коледжах України зʼявляться наглядові ради.