Літо – не зима, але шкоди автомобілю теж може завдати чималої. Особливо, коли йдеться про таку вразливу річ, як лакофарбове покриття кузова. Насправді є кілька способів захисту, різних за ефективністю та доступністю.

Про три способи захистити фарбу від літніх загроз читайте в матеріалі РБК-Україна.

Проблеми, яких може завдати природа у теплу пору року, пояснюються по-перше, наявністю у літньому середовищі певних агресивних речовин і явищ, і по-друге – високою температурою, яка їхню дію підсилює.

Чим загрожує літо

Зокрема, йдеться про шкоду, яку лакофарбовому покриттю машини можуть завдати сік чи смола рослин. Ці продукти нечасто потрапляють на кузов напряму, частіше посередниками виступають бруньки з їхньою клейкою оболонкою, суцвіття дерев та кущів.

Важкість збитків залежить від температури, яку на момент атаки має покриття кузова. Розігріті сонцем та працюючими агрегатами машини, лак з фарбою стають м’якими і охоче піддаються впливу деревних соків. А потім те ж саме сонце запікає смолу на кузові так, що вона перетворюється на тверді, мало не пластмасові точки-краплини.

Приблизно той самий результат спричиняють різного роду комахи, які на ходу розбиваються о передню частину машини – тільки замість опуклих цяток на капоті та бампері залишаються хітинові фрагменти, “інкрустовані” в розм’якшену від високої температури фарбу та лак.

Ще один шкідник теплої пори року – птахи, які атакують наші автівки своїм послідом з наявною у ньому кислотою. Не завжди, але часто після цього лак та фарба спучуються, тріскаються і обнажають метал, на якому потім розпочинається корозія.

Від більшості названих загроз кузов можуть захистити засоби, про які йдеться нижче.

Воскування

Подібні препарати називають воском або захисною поліроллю, вони можуть мати вигляд як напіврідкої субстанції, так і пастоподібної маси. Деякі з них не суто воскові, а містять абразивну складову для згладжування мікроподряпин і надання поверхні глянцю – але такі препарати для захисту краще не використовувати.

А взагалі захисний віск (поліроль) створює на лакофарбовій поверхні тонкий захисний шар. Віск, по-перше, заповнює мікротріщини на фарбі і консервує їх, не допускаючи до голого метала агресивні речовини і запобігаючи розвитку корозії. А по-друге, шар поліролі захищає від небажаного впливу власне лак та фарбу. Нарешті, серед таких восків можна знайти препарати з ефектом фарбування. Це потрібно для маскування, хоча б тимчасового, сколів і подряпин, щоб з-під них на просвічувала грунтовка.

Взагалі воскування – найдоступніший і найдешевший засіб захисту лакофарбового покриття кузова, але подібні препарати тримаються на машині не дуже довго, два – три місяці, в залежності від частоти відвідування мийки.

Кераміка та рідке скло

Дуже схожий на першу групу засіб, головна відмінність якого – у суто синтетичній, більш стійкій основі. Слід зазначити, що найменування кераміка, нанокераміка та рідке скло – то лише маркетингові прояви. Насправді це теж далеко не вічні препарати, хоча і тримаються на фарбі вони помітно довше. Полімерний засіб, нанесений у кілька шарів на кузов в рідкому вигляді, після полімеризації перетворюється на невидиму плівку завтовшки порядку 2-3 мікрон.

Захист подібного типу обходиться набагато дорожче воскового. Адже дорожче коштує і сам комплект флаконів, і процес нанесення, оскільки доводиться добиватись полімеризації під впливом спеціальної лампи чи хімічного затверджувача. Натомість виробники такої автохімії заявляють, що їхній захист працює не менше року, а то й двох.

Плівка

Подібні плівки часто називають антигравійними – і стосовно деяких їх типів така характеристика близька до правди. Прозора плівка, наклеєна на кузов, дійсно захищає його не тільки від кислотного посліду і деревного клею, а й від дрібних пошкоджень на кшталт подряпин та сколів – наприклад, камінчиками, які вилітають з-під коліс вантажівок на заміських трасах. Але слід розуміти, що плівку наносять тільки на найбільш вразливі ділянки. Адже вкривати нею весь кузов і дуже дорого, і не дуже доцільно з точки зору естетики, бо з близької відстані плівка помітна – вона має гірший глянець, а деякі дешеві типи ще й жовтіють через рік-два.

Важливо знати, що є два типи плівок для кузова – бюджетні вінілові і більш ефективні поліуретанові. Останні менше помітні на фарбі, але головне, що вони краще захищають машину, бо мають більшу товщину: 0,19 – 0,35 мм проти 0, 08 – 0,15 мм у вінілових. А ще поліуретанові добре лягають на опуклі поверхні, довше не жовтіють і в цілому служать аж до 5 – 7 років – на відміну від вінілу з його 3 – 4 роками. Якісну поліуретанову захисну плівку за потреби можна навіть відполірувати, хоча й з певними застереженнями (уникаючи перегріву).

Якщо коротко

Чи варто захищати машину від літніх неприємностей, подібних до описуваних у статті, залежить від її класу, залишкової ціни і цінності для конкретного власника. Пересічному легковому авто, як показує досвід, буває достатньо навіть звичайного воскового захисту – як мінімум, це забезпечить старіння лакофарбового покриття синхронно з усією машиною.

Нагадаємо, нещодавно РБК-Україна розповідало, як економніше налаштувати мікроклімат у салоні авто.

При підготовці статті були використані публікації AutoBild і Autocentre.